Весела абетка. Я Ь (11)
Я. Я-лин-ка яс-ни-ми вог-ня-ми яс-кра-во сві-тить-ся й сія. Як-раз до свя-та ци-ми дня-ми у-сю а-бет-ку вив-чив я!
Ь. Ось день скін-чивсь. Зак-рию книж-ку, бо скрізь вже тінь і ля-лька спить. І я вкла-дусь в м’я-кень-ке ліж-ко і теж зас-ну, як ляль-ка, вмить!